постійне посилання на урок
https://meet.google.com/pyp-dny
19.11.2025 онлайн урок за розкладом
ТЕМА: " БАСКЕТБОЛ"
ТЕСТ №1
17.11.-21.11.2025 ( 3 години )
Тема уроку. ПБ. Історія розвитку баскетболу. Спеціальні й підготовчі вправи баскетболіста. Ігри-естафети з елементами баскетболу.
ТЕСТ №1
10.11.-14.11.2025 ( 3 години )
ТЕМА УРОКУ: ПБ. Історія розвитку баскетболу. Технічні та тактичні прийоми.
Історія розвитку баскетболу 🏀
Баскетбол був винайдений у грудні 1891 року канадським викладачем фізичного виховання Джеймсом Нейсмітом (James Naismith) у Спрінгфілді, штат Массачусетс, США.
Виникнення (Кінець XIX століття)
Проблема: Нейсміт працював у Міжнародній тренувальній школі YMCA і мав завдання створити рухливу гру для своїх студентів, якою можна було б займатися в приміщенні в холодну пору року, щоб уникнути травм, характерних для футболу.
Перші правила: Він написав 13 основних правил. Для гри використовувалися звичайні кошики для персиків (звідси й назва, basket — кошик, ball — м'яч), прибиті до балконів спортивного залу. Після кожного вдалого кидка м'яч доводилося діставати вручну за допомогою драбини.
Швидке поширення: Завдяки системі YMCA, гра дуже швидко поширилася США, а потім і світом.
Ключові етапи розвитку
Баскетбол сьогодення 🌐
Сучасний баскетбол — це високошвидкісний, атлетичний і глобалізований вид спорту, який включає кілька ключових аспектів:
Професійні ліги (НБА)
Домінування НБА: Національна баскетбольна асоціація (NBA) залишається еталоном професіоналізму, атлетизму та медійної присутності. Це глобальний бренд, що приваблює найкращих гравців з усього світу.
Зміна стилю гри: Сучасний баскетбол характеризується великою кількістю кидків із-за триочкової лінії (так звана "еволюція дальніх кидків"), швидкими переходами та домінуванням універсальних гравців (positionless basketball).
Аналітика (Analytics): Статистичний аналіз та показники ефективності (наприклад, ефективний відсоток кидків, +/– показники) стали невід'ємною частиною тренерської роботи та стратегії команд.
Міжнародний розвиток (FIBA)
Глобалізація талантів: Багато зірок НБА походять з Європи, Африки та Південної Америки (наприклад, Нікола Йокич, Янніс Адетокумбо), що свідчить про високий рівень розвитку баскетболу за межами США.
Турніри: Чемпіонат світу ФІБА та Олімпійські ігри залишаються важливими аренами, де збірні команди змагаються за звання найкращих.
Баскетбол 3х3
Новий олімпійський формат: Формат Баскетбол 3х3 (гра на половині майданчика з одним кошиком) набув величезної популярності як вуличний та професійний вид спорту.
Олімпійський статус: З 2020 року Баскетбол 3х3 включено до програми Олімпійських ігор, що підкреслює його динамічність, доступність та зростаючий вплив у світі.
Технічні елементи (Техніка)
Технічні елементи — це індивідуальні навички гравця, необхідні для ефективного володіння м'ячем, пересування та взаємодії з кошиком. Вони поділяються на елементи з м'ячем та без м'яча.
Техніка з м'ячем
Техніка без м'яча
Тактичні елементи (Тактика)
Тактичні елементи — це організаційні дії команди, спрямовані на досягнення перемоги. Вони реалізуються через узгоджену взаємодію гравців.
Тактика нападу
Тактика захисту
ТЕМА: Легка атлетика
ТЕСТ №1
ТЕСТ№2
ТЕСТ№3
ТЕСТ №4
ТЕСТ №5
https://youtu.be/LQYI00BTVdQ?si=9VNUKps9QxVsRWXa
13.10-17.10.2025 (3 години )
Тема уроку. ПБ. Стройові вправи на місці. Загально-розвивальні вправи на місці. Спеціальні бігові вправи. Повторний біг 2 х
Човниковий біг (наприклад, метрів) — це вид бігу на коротку дистанцію, особливістю якого є багаторазова зміна напрямку руху на максимальній швидкості.
Правильна техніка виконання складається з трьох ключових етапів: Старт, Біг по дистанції та Розворот.
1. Старт
Човниковий біг завжди починається з високого старту.
Позиція: Станьте біля стартової лінії. Одну ногу (зазвичай поштовхову) виставте трохи вперед, а іншу — на півступні назад. Вага тіла переноситься на виставлену вперед ногу.
Тіло: Корпус злегка нахилений вперед. Руки зігнуті в ліктях.
Руки: Рука, протилежна виставленій вперед нозі, відведена вперед (як при звичайному бігу).
2. Біг по дистанції
Прискорення: На старті необхідно максимально швидко набрати швидкість, використовуючи сильне відштовхування ногою.
Рух: Біг виконується на носках (передній частині стопи), що дозволяє підтримувати високу частоту кроків і швидкість.
Корпус: Тримайте корпус злегка нахиленим вперед протягом усієї дистанції, щоб протидіяти інерції.
3. Розворот (Ключовий елемент)
Ефективний розворот — це головний секрет човникового бігу. Мета — мінімально втратити швидкість і швидко набрати її знову.
Гальмування: За два-три кроки до лінії розвороту або місця, де лежать кубики, починайте коротке, але різке гальмування, переносячи центр ваги трохи назад.
Постановка ноги: Головна нога (та, що ближче до місця розвороту) ставиться на зовнішню сторону стопи майже паралельно лінії розвороту. Це дозволяє швидко "відштовхнутися" в зворотному напрямку.
Зміна напрямку:
У момент торкання лінії або підіймання кубика, різко відштовхніться ногою, яка ближче до лінії.
Корпус і руки активно допомагають: опустіть центр ваги тіла і зробіть сильний рух руками в бік нового напрямку бігу, щоб "витягнути" тіло вперед.
м (Особливість): При виконанні нормативу м (з кубиками), необхідно нахилитися, щоб акуратно покласти або підняти кубик, а не кинути його. Цей нахил і є моментом, коли потрібно швидко змінити напрямок руху.
4. Фінішування
Останній відрізок дистанції пробігається з максимальною швидкістю. Фінішуйте, не сповільнюючи біг, доки не перетнете фінішну лінію, як у звичайному спринті.
Кровоо́біг — процес постійної циркуляції крові в організмі, що забезпечує його життєдіяльність. Кровоносну систему організму іноді об'єднують із лімфатичною системою в серцево-судинну систему.
Кров приводиться в рух скороченнями серця і обертається судинами. Вона забезпечує тканини організму киснем, поживними речовинами, гормонами і постачає продукти обміну речовин до органів їх виділення. Збагачення крові киснем відбувається в легенях, а насичення поживними речовинами — в органах травлення . https://uk.wikipedia.org
Завдяки спорту підвищується витривалість і покращується кровообіг. Як спортсмени здатні впродовж тривалого проміжку часу виконувати вправи? Посилений кровообіг доставляє до м’язів велику кількість кисню та поживних речовин, тому м’язи вчасно отримують поживні речовини та регенеруються(відновлюються). За спокійного стану серце людини перекачує за 1 хв приблизно 5 л . Якщо пульс зростає з 60 ударів до 160, то кількість викидів в аорту сягає 100 літрів!
Займайтеся спортом мінімум три рази в тиждень від 20-30 хв, інтенсивно ходіть, не оминайте можливість піднятися сходами чи схилами. Ранкова гімнастика, оздоровчі ходьба чи біг, прискорений крок, плавання, лижі, велоспорт, базові силові навантаження, йога – усі ці види спорту надають сил, позитивних емоцій, але не забирають надмірно енергію.
Гімнастика для мозку.
01.09.-05.09 (2 години)
Працюємо в асинхронному режимі.
Тема уроку: Правила безпеки під час занять в спортивному залі та на спортивному майданчику. Загально-розвивальні вправи на місці.
ТЕСТ№1
ТЕСТ №1
За командою «На старт» стань перед стартовою лінією, присядь і обіприся спочатку однією, а потім другою ногою. Розставивши руки на ширині плечей, обіприся ними у ґрунт перед стартовою лінією. При цьому плечі мають знаходитися над стартовою лінією.
Спрямуй погляд на бігову доріжку і у цьому положенні чекай на команду «Увага».
За командою «Увага» коліно ноги, що знаходиться позаду, відірви від землі, таз при цьому піднімається на рівні плечей.
За командою «Руш» тіло миттєво випрямляється вперед – вгору, ноги відштовхуються від колодок. Погляд спрямуй вперед на бігову доріжку. Нахил тіла повинен зменшуватись через 6-8 кроків, і тільки потім приймає вертикальне положення. Швидкість бігу на короткі дистанції залежить від частоти роботи рук.
1. Здоровий спосіб життя (ЗСЖ) для молодших підлітків :
Здоровий спосіб життя – це спосіб життя, який допомагає зберегти та покращити здоров'я. Для молодших підлітків він включає:
- Збалансоване харчування:
- Регулярні прийоми їжі (сніданок, обід, вечеря та перекуси).
- Вживання достатньої кількості овочів, фруктів, цільнозернових продуктів, білків (м'ясо, риба, бобові) та молочних продуктів.
- Обмеження вживання солодких напоїв, солодощів, жирної та смаженої їжі.
- Вживання достатньої кількості води протягом дня.
- Достатня фізична активність:
- Щонайменше 60 хвилин помірної до інтенсивної фізичної активності щодня.
- Заняття спортом, рухливі ігри, прогулянки, катання на велосипеді тощо.
- Обмеження часу, проведеного за екранами (телевізор, комп'ютер, телефон).
- Повноцінний сон:
- Спати 9-11 годин на добу.
- Лягати спати та прокидатися в один і той самий час, навіть у вихідні.
- Створити комфортні умови для сну (темна, тиха, прохолодна кімната).
- Дотримання правил гігієни:
- Регулярно мити руки з милом.
- Приймати душ або ванну щодня.
- Чистити зуби двічі на день.
- Психічне та емоційне благополуччя:
- Навчатися керувати своїми емоціями.
- Проводити час з друзями та родиною.
- Займатися улюбленими справами (хобі).
- Звертатися за допомогою до дорослих у разі проблем.
- Відсутність шкідливих звичок:
- Уникати вживання алкоголю, тютюну та наркотиків.
2. Руховий режим молодого підлітків :
Руховий режим – це оптимальне для віку та стану здоров'я чергування різних видів рухової активності та відпочинку протягом дня. Для молодших підлітків він передбачає:
- Ранкова гігієнічна гімнастика: 10-15 хвилин щодня.
- Фізкультхвилинки та фізкультпаузи під час уроків (кожні 20-25 хвилин).
- Активні ігри та фізичні вправи на перервах.
- Уроки фізичної культури (згідно з розкладом).
- Позакласні спортивні заняття та секції (за інтересами).
- Самостійні заняття фізичними вправами (прогулянки, біг, стрибки, ігри на свіжому повітрі) щодня не менше 1 години.
- Активний відпочинок у вихідні дні (походи, екскурсії, спортивні ігри з родиною та друзями).
- Обмеження тривалого сидіння (за комп'ютером, переглядом телевізора) без перерв на рухову активність.
3. Шикування та перешикування в легкій атлетиці :
Шикування та перешикування використовуються для організації учнів під час занять легкою атлетикою. Основні види шикувань:
- В одну шеренгу: Учні стоять один біля одного на одній лінії, обличчям в одному напрямку.
- В колону по одному: Учні стоять один за одним, обличчям у напрямку руху.
- В коло: Учні стоять по колу, обличчям до центру.
Основні види перешикувань:
- З однієї шеренги в колону по одному: За командою "В колону по одному - руш!" учні повертаються ліворуч (або праворуч) і починають рух один за одним.
- З колони по одному в шеренгу: За командою "В шеренгу - шикуйсь!" під час руху учні зупиняються на визначеній лінії та повертаються обличчям вперед.
- Перешикування в коло: З шеренги або колони учні займають коло, зберігаючи визначену дистанцію.
- Розмикання та змикання:
- Розмикання: За командою "На перший-другий - розрахуйсь!", а потім "На місці - кроком - руш!" учні роблять визначену кількість кроків вбік на рахунок.
- Змикання: За командою "До середини - кроком - руш!" учні рухаються до визначеної точки та стають на свої місця.
Важливо: Під час навчання шикувань та перешикувань необхідно звертати увагу на чіткість виконання команд, рівномірність інтервалів та дотримання дистанції між учнями. Ці вправи сприяють розвитку організованості, уваги та координації рухів.
ТЕСТ №2
1. Великий футбол (або просто футбол):
- Кількість гравців: Дві команди по 11 гравців на полі.
- Розмір поля: Велике трав'яне поле прямокутної форми.
- Основна мета: Забити м'яч у ворота суперника ногами або іншими частинами тіла (крім рук, за винятком воротаря у своєму штрафному майданчику).
- Особливості: Найпоширеніший вид футболу, в який грають на професійному та аматорському рівнях по всьому світу.
2. Міні-футбол (або футзал):
- Кількість гравців: Дві команди по 5 гравців на полі (один з них – воротар).
- Розмір поля: Менше, ніж у великому футболі, зазвичай у спортивному залі з твердим покриттям.
- Основна мета: Забити м'яч у ворота суперника ногами.
- Особливості: Гра швидша та динамічніша, з меншою кількістю фізичних контактів. М'яч менший і важчий, що полегшує його контроль на твердій поверхні. Є свої окремі правила.
3. Пляжний футбол:
- Кількість гравців: Дві команди по 5 гравців на піщаному пляжі (один з них – воротар).
- Розмір поля: Менше, ніж у великому футболі, прямокутної форми на піску.
- Основна мета: Забити м'яч у ворота суперника ногами, головою або іншими частинами тіла.
- Особливості: Дуже видовищний вид спорту з великою кількістю ударів через себе та інших ефектних прийомів. Правила трохи відрізняються від великого футболу (наприклад, немає нічиїх).
4. Футзал AMF (або футбол у залі):
- Кількість гравців: Дві команди по 5 гравців на полі (один з них – воротар).
- Розмір поля: Схожий на майданчик для баскетболу.
- Основна мета: Забити м'яч у ворота суперника ногами.
- Особливості: Ще один різновид футболу в залі, який має свої власні правила, що відрізняються як від великого футболу, так і від міні-футболу (футзалу FIFA).
Ось основні різновиди футболу, які ти можеш зустріти. Кожен з них цікавий по-своєму!
https://youtu.be/ZAenKGrNtZc?si=kyIqstbmw-gOjjq-
ТЕСТ №7
У футболі кожен гравець має свою позицію на полі та виконує певні функції, допомагаючи команді досягти успіху. Для учнів важливо розуміти основні ролі гравців. Ось спрощене пояснення розташування та функцій гравців:
Основні позиції гравців у футболі:
Воротар:
- Розташування: Грає у воротах і в межах штрафного майданчика.
- Функції: Захищає ворота від ударів суперника, відбиває м'ячі, керує діями захисників під час стандартних положень (кутових, штрафних ударів). Він є останнім рубежем оборони.
Захисники:
- Розташування: Грають перед воротарем, ближче до своїх воріт. Можуть бути центральними (грають посередині) або крайніми (грають по боках).
- Функції: Заважають нападникам суперника прорватися до воріт, відбирають м'яч, блокують удари, починають атаку команди, віддаючи перші передачі.
Півзахисники:
- Розташування: Грають між захисниками та нападниками в центрі поля. Можуть бути опорними (грають ближче до захисту), центральними (контролюють середину поля) або атакуючими (грають ближче до нападу).
- Функції: Зв'язують захист і напад, відбирають м'яч у суперника, організовують атаки, віддають передачі нападникам, підтримують атаку ударами по воротах.
Нападники:
- Розташування: Грають найближче до воріт суперника. Можуть бути центральними (грають посередині) або крайніми (грають по флангах).
- Функції: Забивають голи, створюють гольові моменти, пресингують захисників суперника, відволікають увагу захисників.
Спрощена схема розташування гравців (можливі варіанти):
У футболі для учнів середньої ланки, команди часто використовують прості схеми, наприклад:
- 1-2-2: 1 воротар, 2 захисники, 2 нападники.
- 1-3-1: 1 воротар, 3 захисники, 1 нападник.
- 1-2-1-1: 1 воротар, 2 захисники, 1 півзахисник, 1 нападник.
Важливо пам'ятати, що під час гри гравці постійно рухаються і їхнє розташування може змінюватися залежно від ситуації на полі. Головне – взаємодія між гравцями та розуміння своєї ролі в команді!
https://youtu.be/tproyLrBA0c?si=8h3wED_jIzoqeM0Z
ТЕСТ №6
Тактична підготовка у футболі для – це навчання розумінню гри, розташуванню на полі та взаємодії з партнерами для досягнення спільної мети – забити гол і не пропустити його у свої ворота.
Основні поняття тактичної підготовки:
- Розташування на полі: Кожен гравець має свою позицію на полі, яка визначає його основні завдання під час гри.
- Взаємодія з партнерами: Гравці повинні вміти грати в команді, розуміти дії своїх партнерів і допомагати їм. Це включає передачі м'яча, підтримку, страхування.
- Розуміння гри: Гравці повинні розуміти, що відбувається на полі, куди рухається м'яч, де знаходяться суперники та партнери, і приймати правильні рішення.
Функції гравців у футболі :
У футболі є різні позиції гравців, кожен з яких виконує свої важливі функції. Для початківців можна виділити основні:
Воротар:
- Основне завдання: Захищати ворота від м'яча, не дати супернику забити гол.
- Що робить: Ловить, відбиває м'яч руками та ногами, керує діями захисників, підказує їм.
- Де грає: У воротарському майданчику біля своїх воріт.
Захисники:
- Основне завдання: Заважати нападникам суперника наближатися до своїх воріт і відбирати у них м'яч.
- Що роблять: Перекривають вільні зони, відбирають м'яч у суперників, блокують удари, допомагають воротарю.
- Де грають: Перед своїми воротами, на своїй половині поля. Можуть бути центральні (грають посередині) та крайні (грають по боках).
Півзахисники:
- Основне завдання: З'єднувати захист і напад. Допомагати відбирати м'яч у суперника та організовувати атаки своєї команди.
- Що роблять: Відбирають м'яч, роблять передачі на нападників, підтримують атаки, можуть самі пробивати по воротах.
- Де грають: У середній частині поля. Можуть бути опорні (більше зосереджені на захисті), центральні (універсальні) та атакуючі (більше зосереджені на нападі).
Нападники (форварди):
- Основне завдання: Забивати голи у ворота суперника.
- Що роблять: Атакують ворота суперника, б'ють по м'ячу, відкриваються під передачі партнерів, борються за м'яч.
- Де грають: Біля воріт суперника, на його половині поля. Можуть бути центральні (грають посередині) та крайні (грають по боках).
Важливі тактичні дії ( повторення минулого уроку):
- Передача м'яча: Вміти точно передавати м'яч партнеру ногою.
- Прийом м'яча: Вміти зупиняти м'яч, щоб він залишався під контролем.
- Рух без м'яча: Вміти правильно відкриватися під передачу, займати вигідну позицію.
- Взаємодія в парах і трійках: Розуміти, як грати разом з кількома партнерами, наприклад, розігрувати комбінації.
- Перехід від захисту до нападу і навпаки: Розуміти, коли потрібно відбирати м'яч, а коли – атакувати.
Приклади простих тактичних вправ :
- "Передай м'яч партнеру": Гравці стають у коло або шеренгу і по черзі передають один одному м'яч.
- "Два в одного": Двоє гравців намагаються обіграти одного, передаючи один одному м'яч.
- "Забий гол у порожні ворота": Гравці по черзі б'ють по м'ячу у ворота без воротаря.
- Естафети з веденням м'яча: Гравці ведуть м'яч між конусами на швидкість.
ТЕСТ №5
Види передач:
Залежно від відстані та траєкторії польоту м'яча, розрізняють такі основні види передач:
- Коротка передача (пас): Передача м'яча на невелику відстань партнеру, який знаходиться поруч. Зазвичай виконується низом.
- Середня передача: Передача м'яча на середню відстань, може бути виконана як низом, так і верхом (навісом).
- Довга передача: Передача м'яча на значну відстань, часто верхом (навісом), щоб перевести м'яч на інший фланг або вивести нападника на ударну позицію.
- Передача низом: М'яч котиться по землі. Це найточніший спосіб для коротких і середніх відстаней.
- Передача верхом (навіс): М'яч летить по повітрю. Використовується для передач на великі відстані, обходу захисників або для навісів у штрафний майданчик.
Основні елементи техніки передачі:
Для якісного виконання передачі важливо дотримуватися таких основних елементів:
Опорна нога:
- Ставиться збоку від м'яча, трохи позаду нього.
- Коліно опорної ноги злегка зігнуте для стійкості.
- Вага тіла рівномірно розподілена на опорній нозі.
Ударна нога:
- Замах ударною ногою назад.
- Під час удару нога рухається вперед до м'яча.
- Контакт з м'ячем відбувається внутрішньою, зовнішньою стороною стопи або підйомом, залежно від виду передачі.
- Після удару робиться плавний проводжаючий рух ногою в напрямку передачі.
Положення тіла:
- Тулуб злегка нахилений вперед.
- Руки зігнуті в ліктях і допомагають утримувати рівновагу.
- Погляд спрямований на м'яч та на партнера, якому адресується передача.
Вибір сили удару:
- Сила удару залежить від відстані до партнера. Для короткої передачі удар має бути слабким, для довгої – сильнішим.
Точність передачі:
- У момент удару важливо правильно поставити стопу і нанести удар у відповідну частину м'яча, щоб направити його точно до партнера.
Техніка виконання основних видів передач :
Передача внутрішньою стороною стопи (пасом): Це основний і найточніший спосіб для коротких передач.
- Підійдіть до м'яча збоку.
- Опорну ногу поставте поруч з м'ячем.
- Ударною ногою зробіть замах і удар внутрішньою частиною стопи в середину м'яча.
- Проводжайте м'яч рухом ноги в напрямку передачі.
Передача зовнішньою стороною стопи: Використовується для передач убік або для обвідних передач.
- Підійдіть до м'яча трохи збоку.
- Опорну ногу поставте поруч з м'ячем.
- Ударною ногою зробіть замах і удар зовнішньою частиною стопи по зовнішній стороні м'яча.
Передача підйомом: Використовується для середніх і довгих передач низом або верхом.
- Підійдіть до м'яча прямо.
- Опорну ногу поставте трохи позаду м'яча.
- Ударною ногою зробіть замах назад і удар середньою частиною підйому по центру або нижній частині м'яча.
Важливо пам'ятати:
- Перед виконанням передачі гравець повинен оцінити ситуацію на полі, побачити партнера та визначити найкращий спосіб передачі.
- Після виконання передачі потрібно бути готовим до подальших дій.
- https://youtu.be/-JwZzTTzKdY?si=ZnJTPH_VTPeIA31q
- ТЕСТ №4
- https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeSQ42uGLP4UbbdAinm50m7DtbFvAKF4uGaOttrMhO8YPDkKA/viewform?usp=sharing
Технічні прийоми:
- Ведення м'яча:
- Це вміння контролювати м'яч під час руху.
- Важливо навчитися вести м'яч різними частинами стопи: внутрішньою, зовнішньою, підйомом.
- Тренуйте ведення м'яча на різних швидкостях і в різних напрямках.
- Зупинка м'яча:
- Це вміння прийняти м'яч і зупинити його.
- Використовуйте різні частини тіла: стопу, стегно, груди.
- Важливо навчитися зупиняти м'яч, що летить з різних напрямків і на різній швидкості.
- Удари по м'ячу:
- Це вміння завдавати ударів по м'ячу ногою або головою.
- Основні види ударів ногою: внутрішньою стороною стопи, підйомом, носком.
- Удар головою використовується для передач і ударів по воротах.
- Тренуйте точність і силу ударів.
- Передачі м'яча:
- Це вміння віддати м'яч партнеру.
- Використовуйте різні частини стопи для різних видів передач.
- Тренуйте точність і силу передач.
- Відбір м'яча:
- Це вміння відібрати м'яч у суперника.
- Використовуйте різні способи: відбір ногою, підкат.
- Важливо навчитися відбирати м'яч без порушення правил.
- Финти:
- Це обманні рухи, які допомагають обіграти суперника.
- Найпростіші финти: замах, зміна напрямку руху.
- Финти допомагають створити простір для передачі або удару.
Тактичні прийоми:
- Вибір позиції:
- Вміння правильно розташовуватися на полі.
- Важливо завжди бути в русі і відкриватися для передачі.
- Переміщення:
- Вміння швидко переміщатися по полю.
- Важливо вміти змінювати напрямок руху і швидкість.
- Взаємодія з партнерами:
- Вміння грати в команді.
- Важливо вміти віддавати і приймати передачі, підтримувати партнерів.
- Відкривання:
- Це вміння вийти на вільне місце для отримання передачі.
- Закривання:
- Це вміння завадити супернику отримати м'яч або завдати удару.
- Підстраховка:
- Це вміння допомогти партнеру, якщо він помилився.
Важливо:
- Для успішної гри у футбол необхідно поєднувати технічні та тактичні прийоми.
- Тренуйтеся регулярно, щоб покращити свої навички.
- Грайте в команді, щоб навчитися взаємодіяти з партнерами.
- Отримуйте задоволення від гри.
- Забити якомога більше голів у ворота суперника.
- Перемогти команду суперника.
2. Гравці:
- У кожній команді грає 11 гравців, включаючи воротаря.
- Воротар – єдиний гравець, який може торкатися м'яча руками в межах штрафного майданчика.
- Польові гравці – використовують ноги, голову та інші частини тіла (крім рук) для гри з м'ячем.
3. Тривалість гри:
- Гра складається з двох таймів по 45 хвилин.
- Між таймами є перерва 15 хвилин.
- Суддя може додати додатковий час до кожного тайму, якщо були зупинки в грі.
4. Правила гри:
- М'яч вважається "в грі", коли він знаходиться в межах поля.
- Якщо м'яч виходить за межі поля, гра поновлюється:
- Вкиданням з-за бокової лінії.
- Ударом від воріт.
- Кутовим ударом.
- Порушення правил караються:
- Вільним ударом.
- Штрафним ударом.
- Жовтою або червоною карткою.
- Положення «поза грою» (офсайд):
- Гравець знаходиться в положенні "поза грою", коли він ближче до воріт суперника, ніж м'яч та передостанній гравець команди суперника.
- Положення «поза грою» фіксується, якщо гравець отримує м'яч у такому положенні.
5. Основні порушення:
- Гра рукою (крім воротаря у штрафному майданчику).
- Фол (поштовх, підніжка, удар суперника).
- Небезпечна гра.
6. Суддя:
- Суддя контролює дотримання правил гри.
- Суддя приймає остаточні рішення на полі.
Додаткові поради:
- Грайте в команді.
- Поважайте суперників і суддю.
- Насолоджуйтесь грою!
- УКРАЇНСЬКІ ФУТБОЛЬНІ ЗІРКИ
- Андрій Шевченко:
- Один з найвідоміших українських футболістів, володар "Золотого м'яча".
- Один з найвідоміших українських футболістів, володар "Золотого м'яча".
- Олександр Зінченко:
- Гравець лондонського "Арсеналу" та збірної України.
- Гравець лондонського "Арсеналу" та збірної України.
- Андрій Ярмоленко:
- Один з лідерів збірної України, відомий своїми голами.
- Один з лідерів збірної України, відомий своїми голами.
- Михайло Мудрик:
- Гравець лондонського "Челсі" та збірної України.
- Гравець лондонського "Челсі" та збірної України.
- Віктор Циганков:
- Гравець іспанської "Жирони" та збірної України.
- Гравець іспанської "Жирони" та збірної України.
- Артем Довбик:
- Гравець іспанської "Жирони" та збірної України.
- Гравець іспанської "Жирони" та збірної України.
- Анатолій Трубін:
- Гравець португальської "Бенфіки" та збірної України.
- Гравець португальської "Бенфіки" та збірної України.
- Ілля Забарний:
- Гравець англійського "Борнмута" та збірної України.
- Гравець англійського "Борнмута" та збірної України.
- Віталій Миколенко:
- Гравець англійського "Евертона" та збірної України.
- Гравець англійського "Евертона" та збірної України.
- Георгій Судаков:
- Гравець донецького "Шахтаря" та збірної України.
- Гравець донецького "Шахтаря" та збірної України.
Це лише декілька прикладів, в Україні є багато талановитих футболістів, які грають як в українських, так і в європейських клубах.
ТЕСТ №2
Історія футболу налічує тисячоліття, а його сучасна форма сформувалася в Англії у XIX столітті. Ось основні етапи розвитку цієї гри:
Давні часи:
- Китай (II-III ст. до н.е.): Гра «цу-цзюй» вважається одним із найдавніших прототипів футболу. Гравці штовхали шкіряний м'яч у сітку.
- Стародавня Греція та Рим: Існували ігри з м'ячем, схожі на футбол, наприклад, «гарпастум».
- Давній Єгипет: Знайдені зображення та м'ячі, що свідчать про ігри в м'яч ногами.
Середньовіччя:
- У середньовіччі в Європі грали в різні форми «народного футболу», які часто були грубими та неорганізованими.
XIX століття:
- У 1863 році в Англії була створена Футбольна асоціація, яка встановила перші офіційні правила гри.
- Це стало початком розвитку сучасного футболу, який почав швидко поширюватися по всьому світу.
XX та XXI століття:
- У 1904 році була заснована Міжнародна федерація футбольних асоціацій (FIFA), яка стала керувати розвитком футболу на міжнародному рівні.
- Футбол став найпопулярнішим видом спорту у світі, з мільярдами вболівальників та професійних гравців.
Ключові моменти:
- Формування офіційних правил в Англії у 1863 році.
- Створення FIFA та організація міжнародних турнірів, таких як Чемпіонат світу.
- Постійний розвиток тактики, техніки та інфраструктури футболу.
Футбол продовжує еволюціонувати, залишаючись однією з найулюбленіших і найпопулярніших ігор у світі.
Історія розвитку українського футболу — це яскрава та насичена подія, що відображає не лише спортивні досягнення, а й історичні та культурні зміни в країні. Ось основні етапи цього розвитку:
Зародження (кінець XIX — початок XX століття):
- Футбол з'явився в Україні наприкінці XIX століття завдяки британським морякам та торговцям, особливо в Одесі та Львові.
- 14 липня 1894 року у Львові відбувся перший офіційний футбольний матч в Україні між командами «Сокіл» (Львів) та Кракова. Цей день вважається днем народження українського футболу.
- На початку XX століття футбольні клуби почали з'являтися в інших містах України, таких як Київ, Харків та Миколаїв.
Період до незалежності (1920-1991 роки):
- У радянський період український футбол досяг значних успіхів. «Динамо» (Київ) стало одним з найсильніших клубів СРСР, вигравши численні чемпіонати та кубки.
- У 1975 та 1986 роках «Динамо» виграло Кубок володарів кубків УЄФА, а Олег Блохін та Ігор Бєланов отримали «Золотий м'яч».
- Також важливим клубом був «Шахтар» (Донецьк) який неодноразово вигравав Кубок СРСР.
Незалежна Україна (з 1991 року):
- Після проголошення незалежності України була створена Федерація футболу України (ФФУ), яка стала членом ФІФА та УЄФА.
- Національна збірна України з футболу провела свій перший матч у 1992 році.
- «Динамо» (Київ) та «Шахтар» (Донецьк) продовжили домінувати в українському чемпіонаті.
- У 2006 році збірна України дійшла до чвертьфіналу Чемпіонату світу.
- У 2012 році Україна разом із Польщею приймала чемпіонат Європи з футболу.
Сучасний етап:
- Український футбол продовжує розвиватися, попри виклики, пов'язані з політичною ситуацією.
- Українські клуби беруть участь у європейських турнірах, а національна збірна прагне досягти нових успіхів.
- Андрій Шевченко у 2004 році отримав «Золотий м'яч».
Український футбол має багату історію, повну яскравих моментів та видатних особистостей. Він продовжує відігравати важливу роль у спортивному та культурному житті країни.
https://youtu.be/bnXk0n_q_R4?si=ADyTFmADbzcr1LAm
ТЕСТ №1
Розмір майданчика:
- Майданчик має розмір 16 x 8 метрів.
- Він повинен бути покритий піском.
- Навколо майданчика повинна бути вільна зона не менше 3 метрів.
Сітка:
- Висота сітки для чоловіків – 2,43 метра.
- Висота сітки для жінок – 2,24 метра.
- Сітка має бути довжиною 8,5 м і шириною 1 м.
М'яч:
- М'яч для пляжного волейболу трохи більший за звичайний волейбольний м'яч.
- Окружність: 66-68 см.
- Вага: 260-280 г.
- Тиск: 0,175-0,225 кг/см².
- М'яч повинен мати яскраве забарвлення.
Основні правила:
- У кожній команді грають по два гравці.
- Кожна команда має право на три торкання м'яча, щоб перекинути його на сторону суперника.
- Після розіграшу кожних 7 очок команди міняються сторонами майданчика.
- Гра складається з двох партій, які граються до 21 очка.
- Якщо рахунок 1:1, грається третя вирішальна партія до 15 очок.
- https://youtu.be/2LULeMqoqIo?si=ionW2_a2ZcxrLdPW
У пляжному волейболі, як і в класичному, є кілька ключових технічних елементів. Ось основні з них:
1. Подача:
- Це спосіб введення м'яча в гру.
- Існує кілька видів подач: нижня, верхня, силова, плануюча.
- У пляжному волейболі часто використовують плануючі подачі, оскільки вони складні для прийому на піску.
2. Прийом:
- Це техніка прийняття м'яча, поданого суперником.
- Основні види прийому: нижній (двома руками знизу) і верхній (пальцями зверху).
- На піску прийом може бути ускладнений через нерівномірність поверхні.
3. Передача (пас):
- Це техніка направлення м'яча партнеру для подальшої атаки.
- Основний вид передачі: верхня передача пальцями.
- Точність передачі має вирішальне значення в пляжному волейболі.
4. Атакуючий удар:
- Це техніка нанесення удару по м'ячу з метою відправити його на сторону суперника.
- Основні види ударів: прямий удар, удар з обертанням, удар з обманом.
- Сила і точність удару є ключовими факторами успішної атаки.
5. Блокування:
- Це техніка перешкоджання атакуючому удару суперника.
- Блокування виконується стрибком біля сітки з витягнутими руками.
- В пляжному волейболі блокування грає дуже важливу роль.
Особливості техніки в пляжному волейболі:
- Універсальність: гравці повинні володіти всіма технічними елементами.
- Робота на піску: техніка виконання елементів може відрізнятися від класичного волейболу через нерівномірність поверхні.
- Погодні умови: на техніку гри впливає вітер, сонце, та інші погодні умови.
Важливо пам'ятати, що техніка в пляжному волейболі постійно вдосконалюється, і гравці розробляють нові способи виконання елементів.
ТЕСТ №2
Зародження пляжного волейболу
Перші згадки про пляжний волейбол датуються початком 20-х років XX століття. Вважається, що перші ігри відбувалися на пляжах Уругваю та Гаваїв. У 1927 році в Санта-Моніці (Каліфорнія, США) з'явилися перші майданчики для пляжного волейболу, а також були встановлені перші правила гри.
Перші турніри та розвиток правил
У 1947 році в Каліфорнії відбувся перший офіційний турнір з пляжного волейболу, а вже через рік переможці отримали перші грошові призи. У 1960-х роках пляжний волейбол став настільки популярним, що була створена Каліфорнійська асоціація пляжного волейболу, яка розробила єдині правила гри.
Визнання на міжнародному рівні
У 1980-х роках пляжний волейбол почав активно розвиватися в Європі та інших країнах світу. У 1986 році був проведений перший міжнародний турнір з пляжного волейболу, а в 1992 році він був включений до програми Олімпійських ігор у Барселоні як показовий вид спорту.
Олімпійський вид спорту
У 1996 році пляжний волейбол був офіційно визнаний олімпійським видом спорту, і на Іграх в Атланті відбувся перший олімпійський турнір з цього виду спорту. З того часу пляжний волейбол став невід'ємною частиною Олімпійських ігор, залучаючи мільйони глядачів та учасників по всьому світу.
Сучасний пляжний волейбол
Сьогодні пляжний волейбол - це професійний вид спорту з великою кількістю турнірів, спонсорів та шанувальників. Він продовжує розвиватися, залучаючи нових гравців та глядачів своєю динамічністю, емоційністю та видовищністю.
Цікаві факти
- Перші правила пляжного волейболу були розроблені в 1920-х роках у Санта-Моніці.
- У перших турнірах з пляжного волейболу брали участь команди з шести осіб, але згодом кількість гравців зменшилася до двох.
- Пляжний волейбол став олімпійським видом спорту в 1996 році.
- Найбільш успішними країнами в пляжному волейболі є Бразилія, США та Австралія.
Пляжний волейбол в Україні
В Україні пляжний волейбол також користується популярністю. Перші змагання з цього виду спорту відбулися наприкінці 80-х років XX століття, а перший чемпіонат України був проведений у 1996 році. Сьогодні в Україні є багато талановитих гравців та успішних команд, які беруть участь у міжнародних змаганнях.
Розвиток пляжного волейболу в Україні
- 1980-ті роки: перші змагання з пляжного волейболу в Україні.
- 1996 рік: перший чемпіонат України з пляжного волейболу.
- 2000-ні роки: розвиток інфраструктури для пляжного волейболу, поява професійних команд та гравців.
- Сучасність: пляжний волейбол є популярним видом спорту в Україні, українські команди беруть участь у міжнародних турнірах та Олімпійських іграх.
Пляжний волейбол - це спорт, який поєднує в собі силу, спритність та емоції. Він є чудовим способом активного відпочинку та підтримки здорового способу життя.
https://youtu.be/52rOsy-jhVs?si=hu4wKVcQJ3B9V2o6
ТЕСТ №1
ТЕМА:" ВОЛЕЙБОЛ".
- !!!Виконуйте кожну вправу тільки 10 разів!!!
- ТЕСТ №4
- https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScI6UGsQurC8PR7grNV_-rqlo8pygfO1N_UwZY42-Zr_jiOQQ/viewform?usp=sharing
https://youtu.be/aSCa99La8nM?si=t6NSayIjO8rXKVup
Бадмінтон — одна з найдавніших ігор на Землі. Існує безліч версій її походження. Деякі факти свідчать про те, що сучасний бадмінтон розвився з давньої гри у волан. Два-три тисячоліття тому у волан грали дорослі і діти Стародавньої Греції, Китаю, Японії, Індії та країн Африки. В одному із стародавніх манускриптів повідомляється, що у 1122 році до нашої ери у Китаї за часів правління династії Чу грали в м’яч з пір’ям. Гра називалася «ді-дзяу-ци». В Японії була поширена гра під назвою «ойбане» (в перекладі «літаюче перо»). Вона полягала в перекиданні дерев’яними ракетками «волану», зробленого з декількох пір’їн і кісточки висушеної вишні.
У Франції подібна гра мала назву «же-де-пом» (гра з яблуком). Англійські середньовічні гравюри на дереві зображують селян, що перекидають один одному волан. Про це свідчать гравюри XVIII століття.
У 1650 році королева Швеції побудувала корт неподалік від Королівського палацу у Стокгольмі, де вона грала зі своїми придворними і гостями з інших країн. У підручнику для інститутів фізичної культури (1990 року видання) зазначено, що корт досі працює і зараз є власністю церкви.
Сучасний спортивний бадмінтон бере свій початок від індійської гри «Пуне». Саме з Індії у 1872 році повернулася група офіцерів англійських колоніальних військ, які продемонстрували гру з воланом в містечку Бадмінтон (100 км від Лондона). Назва невеличкого міста незабаром стала відома усьому світові. Бадмінтон — так офіційно стали називати новий вид спорту.
Цікаво відзначити, що за рік англійці придумали на основі бадмінтону нову гру, відому світові як теніс.
1875 року англійські офіцери, які привезли захоплення бадмінтоном з Індії, утворили перший бадмінтонний клуб «Фолькстоун». Першим президентом Асоціації бадмінтону став полковник Долбі, він активно сприяв формулюванню правил гри. У 1887 році були видані перші правила гри в бадмінтон, основу яких склали правила індійської гри «Пуне», а у 1893 році була заснована перша міжнародна Асоціація бадмінтону. Гра широко поширилася майже у всіх частинах світу і в більшості країн набула спортивного спрямування.
У березні 1898 року в Англії пройшов перший офіційний турнір з бадмінтону, а 4 квітня 1899 року в Лондоні пройшов перший Всеанглійський Чемпіонат. Цей турнір і поклав початок турніру — «Відкритий Чемпіонат Англії», який проводиться щорічно (за винятком часів першої та другої світових воєн) і є найпрестижнішим турніром у світі. Багато років цей турнір був неофіційним чемпіонатом світу. Цікаво також, що перший патент на виготовлення воланів був виданий в Англії в 1898 році міс Енн Джексон.
5 липня 1934 року було створено Міжнародну федерацію бадмінтону (МФБ) і не випадково більшість країн, які були засновниками федерації, входили до колишньої Британської Імперії — це Англія, Голландія, Данія, Ірландія, Канада, Нова Зеландія, Уельс, Франція, Шотландія. Зараз членами Міжнародної федерації бадмінтону є 186 країн усіх континентів. МФБ проводить багато змагань, основними з яких є Кубок Томаса (фактично Чемпіонат світу серед чоловічих національних команд, проводиться з 1948 року), Кубок Убер (фактично Чемпіонат світу серед жіночих національних команд, проводиться з 1956 року), Кубок Судірмана (фактично Чемпіонат світу серед змішаних національних команд, проводиться з 1989 року). Також проводяться офіційні особисті чемпіонати світу — перший проходив у 1977 році у місті Мальме (Швеція). З 1992 року змагання з бадмінтону проводяться і в рамках Олімпійських ігор (вперше пройшли в Барселоні, змагання по ТБ дивилися понад 1 млрд глядачів). Окрім того, МФБ проводить велику кількість особистих турнірів — це турніри Суперсеріі і Гранпрі.
У 1967 році одинадцятьма країнами (Австрія, Бельгія, Чехословаччина, Данія, Англія, Фінляндія, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція, Швейцарія) була заснована Європейська конфедерація бадмінтону. Зараз до Європейської конфедерації входять федерації 52-х країн Європи. У 1968 році пройшов перший Чемпіонат Європи.
В Україні роком народження бадмінтону можна вважати 1960 рік коли пройшов перший матч між командами міст Львова та Москви. 1961 року Україна у складі Радянського Союзу увійшла до Федерації бадмінтону СРСР. Того ж року відбулися перші змагання за участю команд Києва, Харкова, Львова та інших міст України. У 1962 році вже зустрічалися команди республік України, Білорусії, Росії, Азербайджану, Казахстану, Таджикистану.
У 1962 в Україні пройшов перший Чемпіонат республіки, чемпіонами стали Агнета Карцуб (Львів) та Володимир Ліфшиц (Харків).
Фото з архіву Олега Толстунова, Харків 1982 рік
У 1963 році пройшов перший чемпіонат СРСР, а в 1965 році вперше Чемпіонами СРСР стали українські бадмінтоністи: пари Агнія Карцуб — Олімпіада Марчево (Львів) та Володимир Ліфшиц — Юрій Єрмолаєв (Харків). У 1974 році СРСР вступив до Міжнародної федерації бадмінтону, а у 1975 році до Європейської конфедерації. З того часу українські бадмінтоністи отримали можливість брати участь в офіційних змаганнях, що проводяться Міжнародною та Європейською федераціями.
Фото з архіву Олександра Циганкова 1985 рік
1992 року була заснована Федерація бадмінтону незалежної України. Сьогодні Україна є членом Всесвітньої федерації бадмінтону та Європейської конфедерації бадмінтону. Мета роботи Федерації розвиток та популяризація бадмінтону в Україні та за її межами. Щороку проводяться командні та особисті Чемпіонати України, спортсмени під жовто-блакитним прапором беруть участь у численних міжнародних турнірах та Чемпіонатах. Українські спортсмени входять до сотні найкращих спортсменів світу та п’ять разів брали участь у Олімпійських Іграх. 2016 року на Олімпіаді у Ріо-де-Жанейро українська бадмінтоністка Марія Улітіна обіграла 5-ту ракетку світу і увійшла до 13-ки кращих
💡 До речі, якщо ви цікавитеся спортивним стилем або шукаєте зручний одяг для уроків фізкультури — перегляньте асортимент пляжного одягу на odezhda.net.ua. Багато речей чудово підійдуть для занять спортом, активного відпочинку чи просто комфортного вбрання на кожен день.
ОтветитьУдалить